top of page

Виявлення дітей з розладами аутичного спектру

unnamed.jpg

  Аутизм та розлади спектру аутизму є однією з найпоширеніших форм порушень розвитку у дітей. Це біологічний по природі своїй розвиток, який обумовлює особливу будову та функціонування головного мозку – і як наслідок цього порушення соціального, мовленнєвого розвитку у дитини, обумовлює специфічні особливості її поведінки уже з раннього віку. Частота розладів спектру аутизму (РСА) є 2-6 на 1000 дітей, що є частіше, ніж багато інших форм особливого розвитку дітей – таких як ДЦП, втрата слуху чи сліпота. Втім попри таку поширеність розлади спектру аутизму є найменш вірно і вчасно діагностовані з-поміж інших порушень, що обумовлює те, що цим дітям часто не надається належна реабілітація, а відповідно втрачаються можливості допомогти цим дітям у розвитку та самореалізації.

 

  Сучасні дослідження показали, що за вчасної діагностики у ранньому віці можливі ефективні втручання, які дозволяють значно покращити прогноз розвитку дитини з РСА, можливість соціальної інтеграції у майбутньому. В усіх розвинених країнах створені програми раннього втручання для дітей з РСА, напрацьовано ефективні моделі та методики ранньої реабілітації порушень розвитку у дитини.

872835_XXL.jpg

Найбільш типові симптоми розладів спектру аутизму:

   - дитина рідко встановлює зоровий контакт, або ж встановлює зоровий контакт у незвичний спосіб (напр., дивиться на вас скоса чи дивиться наче крізь вас);
  - виявляє значно менше цікавості, ніж очікувалося б, до того, що відбувається навколо;
     - переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі;
     - дитина не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків;
     - виявляє відсутність інтересу до гри з однолітками;
     - дитина починала говорити, а потім перестала;
   - не реагує на прості вказівки, на звернену до неї мову – при тому, що поведінка в інших ситуаціях вказує на те, що у дитини немає проблем зі слухом;
    - розвиток мовлення дитини не відповідає віковим нормам;
- механічно повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм (повторює їх багаторазово);
    - не використовує жестів, міміки при спілкуванні;
    - повторює у відповідь останні слова звертань на її адресу;
  - надмірно боїться різких звуків (наприклад шуму порохотяга), часто закриває при цьому долонями очі, вуха;
    - не любить, щоби до неї торкались, обіймали, гладили по голові;
   - дитина має стереотипні рухи, наприклад, клацання пальцями, крутіння головою, розгойдування;
   - протестує проти змін у навколишньому середовищі чи в способі життя (напр., проти зміни меблів у помешкання чи зміни маршруту, яким ходить у садочок);
   - дитина надмірно захоплюється числами, датами, окремими предметами, якоюсь однією темою;
    - любить крутитися на місці чи захоплюється предметами, що крутяться;
  - має обмежене коло уподобань: любить бавитися лише одним (часто незвичним) предметом, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.;
   - дитину важко зупинити, відволікти від одноманітних, повторюваних дій чи фраз;
  - прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям і т.п.;
   - потребує точного дотримання встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватись однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у визначений одяг, ходити постійно тією самою дорогою і т.п.).

Ранніми симптомами аутизму можуть бути:

   •    відсутність належної невербальної комунікації в річному віці (неадекватна мова тіла, відсутня усмішка, порушений зоровий контакт, тілесний та ін.);
       •    затримка мовленнєвого розвитку (жодного слова в 16 міс., немає фраз із двох слів у 2 роки);
       •    регрес мовленнєвого розвитку;
     •    складається враження, що у дитини порушення слуху (не реагує на ім’я, коли кличуть і т.п.), хоча в окремих ситуаціях є ознаки нормального слуху;
     •    дитина не вміє бавитися іграшками за призначенням (а натомість, напр., викладає їх у ряди), відсутня уявна гра (тобто, для прикладу, бавитися кубиком немов машинкою і т.п.);
       •    надмірна прив’язаність до одного предмету чи іграшки;
    •    дитина не використовує невербального спілкування для того, щоб вказати на свої потреби (напр., вказати пальцем на пляшку з напоєм);

   

   Треба пам'ятати, що дитину з підозрою на розлад аутичного спектру повинен обстежити дитячий психіатр, психолог, спеціальний педагог та логопед. При потребі можуть бути проведені додаткові обстеження іншими фахівцями, а також інструментальні та лабораторні обстеження
 

autism-1024x683.jpg
bottom of page