Комунальний заклад
«Інклюзивно-ресурсний центр» Костянтинівської сільської ради
Мелітопольського райну
Запорізької області
Виявлення дітей з розладами аутичного спектру
Аутизм та розлади спектру аутизму є однією з найпоширеніших форм порушень розвитку у дітей. Це біологічний по природі своїй розвиток, який обумовлює особливу будову та функціонування головного мозку – і як наслідок цього порушення соціального, мовленнєвого розвитку у дитини, обумовлює специфічні особливості її поведінки уже з раннього віку. Частота розладів спектру аутизму (РСА) є 2-6 на 1000 дітей, що є частіше, ніж багато інших форм особливого розвитку дітей – таких як ДЦП, втрата слуху чи сліпота. Втім попри таку поширеність розлади спектру аутизму є найменш вірно і вчасно діагностовані з-поміж інших порушень, що обумовлює те, що цим дітям часто не надається належна реабілітація, а відповідно втрачаються можливості допомогти цим дітям у розвитку та самореалізації.
Сучасні дослідження показали, що за вчасної діагностики у ранньому віці можливі ефективні втручання, які дозволяють значно покращити прогноз розвитку дитини з РСА, можливість соціальної інтеграції у майбутньому. В усіх розвинених країнах створені програми раннього втручання для дітей з РСА, напрацьовано ефективні моделі та методики ранньої реабілітації порушень розвитку у дитини.
Найбільш типові симптоми розладів спектру аутизму:
- дитина рідко встановлює зоровий контакт, або ж встановлює зоровий контакт у незвичний спосіб (напр., дивиться на вас скоса чи дивиться наче крізь вас);
- виявляє значно менше цікавості, ніж очікувалося б, до того, що відбувається навколо;
- переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі;
- дитина не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків;
- виявляє відсутність інтересу до гри з однолітками;
- дитина починала говорити, а потім перестала;
- не реагує на прості вказівки, на звернену до неї мову – при тому, що поведінка в інших ситуаціях вказує на те, що у дитини немає проблем зі слухом;
- розвиток мовлення дитини не відповідає віковим нормам;
- механічно повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм (повторює їх багаторазово);
- не використовує жестів, міміки при спілкуванні;
- повторює у відповідь останні слова звертань на її адресу;
- надмірно боїться різких звуків (наприклад шуму порохотяга), часто закриває при цьому долонями очі, вуха;
- не любить, щоби до неї торкались, обіймали, гладили по голові;
- дитина має стереотипні рухи, наприклад, клацання пальцями, крутіння головою, розгойдування;
- протестує проти змін у навколишньому середовищі чи в способі життя (напр., проти зміни меблів у помешкання чи зміни маршруту, яким ходить у садочок);
- дитина надмірно захоплюється числами, датами, окремими предметами, якоюсь однією темою;
- любить крутитися на місці чи захоплюється предметами, що крутяться;
- має обмежене коло уподобань: любить бавитися лише одним (часто незвичним) предметом, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.;
- дитину важко зупинити, відволікти від одноманітних, повторюваних дій чи фраз;
- прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям і т.п.;
- потребує точного дотримання встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватись однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у визначений одяг, ходити постійно тією самою дорогою і т.п.).
Ранніми симптомами аутизму можуть бути:
• відсутність належної невербальної комунікації в річному віці (неадекватна мова тіла, відсутня усмішка, порушений зоровий контакт, тілесний та ін.);
• затримка мовленнєвого розвитку (жодного слова в 16 міс., немає фраз із двох слів у 2 роки);
• регрес мовленнєвого розвитку;
• складається враження, що у дитини порушення слуху (не реагує на ім’я, коли кличуть і т.п.), хоча в окремих ситуаціях є ознаки нормального слуху;
• дитина не вміє бавитися іграшками за призначенням (а натомість, напр., викладає їх у ряди), відсутня уявна гра (тобто, для прикладу, бавитися кубиком немов машинкою і т.п.);
• надмірна прив’язаність до одного предмету чи іграшки;
• дитина не використовує невербального спілкування для того, щоб вказати на свої потреби (напр., вказати пальцем на пляшку з напоєм);
Треба пам'ятати, що дитину з підозрою на розлад аутичного спектру повинен обстежити дитячий психіатр, психолог, спеціальний педагог та логопед. При потребі можуть бути проведені додаткові обстеження іншими фахівцями, а також інструментальні та лабораторні обстеження